- посмітити
- —————————————————————————————посміти́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
посмітити — ічу/, і/тиш, док. Залишити після себе сміття, мотлох, бруд … Український тлумачний словник
быти — (>50000), ѤСМЬ, ѤСТЬ (в соч. с отрицанием не НѢСМЬ, НѢСТЬ); 3 л. мн. ч. СОУТЬ; 3 л. ед. ч. имперфекта БѦШЕ; 3 л. ед. ч. аориста БЫ и БѢ гл. I. Как самостоятельный гл. 1.Существовать; иметься: дъва разбо˫а ѥсте. ѥдинъ иже съвлачить съ оубогааго … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
просвічувати — I ую, уєш і рідко просвіща/ти, а/ю, а/єш, недок., просвіти/ти, ічу/, і/тиш, док. 1) перех. Проймати, пронизувати світловими променями (про джерела світла). || Пропускаючи світло крізь предмет, робити його прозорим або доступним для зору якусь… … Український тлумачний словник